в означеннях
Тлумачення, значення слова «перевищувати»:

ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ую, уєш і діал. ПЕРЕВИЩА́ТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕВИ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех.

1. Бути, виявлятися більшим за певну кількість, число. Урожай пшениці, який збирає республіка, вдвоє перевищує валовий збір зерна в Аргентіні і втроє — в Австралії (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 102); Температура повітря в спальній кімнаті не повинна перевищувати 15—16° C (Шкільна гігієна, 1954, 58);
//  Бути більшим за що-небудь розмірами, обсягом і т. ін. Загальна площа зледеніння земної кулі значно перевищує територію всієї Європи (Радянська Україна, 7.II 1965, 2);
//  Виходити за встановлені норми, межі і т. ін. чого-небудь. Машина вимчала його за гратчасту браму.. Вчений дозволив собі перевищити швидкість (Натан Рибак, Час, 1960, 245); Він утроє перевищив за зміну свою норму (Олесь Донченко, VI, 1957, 122).

2. перен. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у певному відношенні. Він безмірно перевищив Лету своєю відвагою (Іван Франко, VI, 1951, 71); Хоч Стаху й називали «пискатою», та стара Кукурбиха в цьому відношенні перевищила її втроє (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 386);
//  Брати верх над ким-, чим-небудь у змаганні, суперництві і т. ін. Засоромилася зозуля, що втратила таку нагоду, аби перевищити солов'я, та й не кінчила вже свою співанку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 176); В дискометанні умінням усіх Елатрей перевищив (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 140);
//  рідко. Бути вищим за кого-небудь на зріст. Говорила Докія понурим, майже неприязним шепотом, своєю гордою, високою статтю, мов цариця, перевищаючи всіх (Ольга Кобилянська, II, 1956, 192).

3. Користуватися правами, повноваженнями більшою мірою, ніж дозволено за посадою, становищем і т. ін. Перевищити владу.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 141.

Коментарі (0)