ПЕРЕЖИДАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕЖДАТИ, ду, деш, док., перех. і без додатка, також із тол. поки. Очікувати деякий час закінчення чи початку чого-небудь або чекати якийсь час, перебуваючи у якому-небудь стані, становищі і т. ін.; перечікувати. Три дні й три ночі пережидали вони, поки до гаю знов побратися (Марко Вовчок, I, 1955, 368); Я не знаю, що було важче: слухати дівчину чи пережидати гнітючі паузи, коли вона раптом замовкала, з трудом переводячи подих (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 367); Як метелик, Хлопчик полетів, А Тінь попереду, неначе утікає, Щоб не вловив.. Розсердивсь він на ту дурницю І покотився на травицю, Оддихать трошки, переждать (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 190); Хлопець не знав, що робити. Він не взяв з собою ні харчів, ні хутряного мішка, в якому можна переждати пургу (Микола Трублаїні, I, 1955, 277); Старий презирливо переждав, поки висміється парубок (Михайло Стельмах, I, 1962, 338).