ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до перезріти.
2. у знач. прикм. Який перезрів. Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 19); Значить, мати знайшла йому наречену.. От чому після повернення дядько Хане так запопадливо розповідав про ферми і лісові угіддя перезрілої тридцятип'ятирічної фрекен Христини Ліндес (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 93).