в означеннях
Тлумачення, значення слова «пергамент»:

ПЕРГА́МЕНТ, у, чол.

1. спец. Оброблена певним чином шкіра молодих тварин, що застосовувалася до винайдення паперу як матеріалу для письма. Пергамент, який служив матеріалом для офіціальних документів і книг, в силу своєї дорожнечі не міг набути широкого застосування серед рядового населення (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 501);  * У порівняннях. — Вітаю, вітаю! — скрикнув він, простягаючи Борисові свою суху, як скіпа, і жовту, як пергамент, руку (Іван Франко, III, 1950, 441);
//  Сувій такого матеріалу. Кассандра пише Сівілінську книгу на довгому пергаменті. Коло неї великий триніг з запаленим куривом (Леся Українка, II, 1951, 255).

2. Давній рукопис, документ, написаний на такому матеріалі. — Двісті год минуло, як прапрадід твого батька воював з моїм пра-прапрадідом і одняв од його один город та двоє сіл.. Це записано в наших старих пергаментах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 23); А за годину вийшов [Бжеський] із королівської канцелярії з пергаментом, що перетворював його на власника одного з найбагатіших маєтків Полтавщини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15).

3. Дуже міцний, цупкий обгортковий папір, який не пропускає жиру і вологи. Він ховав хустку до кишені, підводить очі на провідника, бере з його рук хрустку пачку і, розірвавши пергамент, добував з неї сухарик (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206); Масло вершкове зберігають у тарі або брусками, загорнутими в пергамент і укладеними на полиці (Технологія приготування їжі, 1957, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 120.

Коментарі (0)