ПЕРЛІ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до перліт;
// Признач.
для обробки перліту (у 1 знач.). Великі поклади цінних
будівельних матеріалів — перліту і ліпариту —
знайдено на горі Пелікан. Біля її підніжжя споруджується
перлітовий завод (Вечірній Київ, 18.IX 1967, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 328.