ПЕРМАНЕ́НТНО. Присл. до перманентний. Владек одсиджував перманентно не більше, як місяців зо два, зо три, а іноді й рік... Принаймні всі тюрми варшавські були його помешканнями (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 133).
ПЕРМАНЕ́НТНО. Присл. до перманентний. Владек одсиджував перманентно не більше, як місяців зо два, зо три, а іноді й рік... Принаймні всі тюрми варшавські були його помешканнями (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 133).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 329.