в означеннях
Тлумачення, значення слова «пернач»:

ПЕРНА́Ч, а, чол. Старовинна зброя — коротка палиця з металевим наконечником на зразок оперення; символ влади у козаків. — Ану-мо! За мною, діти! Бий їх на всю руку! — гукнув сотник і з перначем кинувся вниз на відступаючого ворога (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 75); Попереду бунчужний ніс бунчук, а слідом з шапками під пахвою ішли полковники, курінні отамани і сотенні з перначами чи значками в руках, кому було що по стану положено (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 256).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 329.

Коментарі (0)