в означеннях
Тлумачення, значення слова «перо»:

ПЕРО, а, сер. (мн. пера, пер).

1. Рогове нашкірне утворення з порожнистим стрижнем і легкими пухнастими відростками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів. Улас осміхнувся та й ухопив, жартуючи, лебедицю за крило й висмикнув одне найбільше перо (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Укріпившись ногами на стовбурі, дятел спирається на нього твердими хвостовими перами. Вони відрізняються від звичайних тим, що мають міцний пружний стрижень з загостреним на кінці віялом (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 119);  * Образно. Ішли [Антін з сусідкою] межи стін, грубо зложених з сірого каменя, вишитих блідими перами папороті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 293);  * У порівняннях. Його [Вовкуна] тягло до всякого майстровання [майстрування]; сокира в його руках робилась легкою, як перо, і він махав нею з таким жаром, мов займався найлюбішою забавою (Іван Франко, III, 1950, 47);
//  збірн. Пір'я, оперення. Гуси. Велика, швидкоростуча, переважно травоїдна птиця, яка дає. м'ясо і жир, а також пух та перо (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 312); Наче й годують їх [птахів] добре, а все ж чогось їм бракує в штучних умовах парку, фламінго навіть міняють барву пера, з рожевих стають білими (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 206).
Земля пером див. земля; Не нашого пера пташка хто — хтось не належить до певного товариства, відрізняється від нього. Показалась господиня. Ще була молода і хороша, тілько бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї хода, не та й постать (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 122); Ні пуху ні пера: а) традиційна формула побажання успіху, удачі на полюванні. Привітання, обійми міцні, Побажання мисливські чудні: Цей — ні пуху! А той — ні пера! (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 131); б) взагалі побажання успіху, звичайно жартівливе (на іспитах і т. ін.). — Понаймалися, кажете, — заговорив Баклагов.. — Що ж... ні пуху вам, ні пера (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 111).

2. Знаряддя для писання чорнилом, тушшю і т. ін., що має форму зігнутої металевої пластинки із загостреним і розщепленим кінцем. Два місяці мати моя лежала в тяжкій недузі, і за той час чорнило висохло, а пера іржа поїла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116); Всі навперебій почали диктувати, перебиваючи одне одного, обступивши з усіх боків Олесю, стежачи за кожним рухом пера (Олесь Донченко, VI, 1957, 47); Перо письменника і перо журналіста відлито з однієї сталі (Літературна Україна, 25.V 1971, 3);
//  Застругана велика пір'їна гуся, лебедя, ворони і т. ін., що в давнину використовувалась для писання. Перо страшне не в гусака, а вже тоді, як у дяка (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 138).
 Виходити (вийти) з-під пера див. виходити; Гусяче перо див. гусячий.
Братися (узятися) за перо — починати писати, приступати до писання. Учора хто його знає що й робив, що й за перо не бравсь (Панас Мирний, V, 1955, 323); Опівночі прокинувся [Коркишко] від поганого сну і взявся за перо (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 16); Вічне перо див. вічний; Закинути перо — перестати писати, покинути письменницьку працю. Нових творів поки що не маю, та й не сподіваюся до зими мати, бо, поставлений в неможливі для літературної праці умови, мушу закинути перо на ціле літо (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 120); Належати перу кого — те саме, що Виходити (вийти) з-під пера (див. виходити). Понад півстоліття плідно трудився О. І. Білецький в галузі історії російської, української і зарубіжної літератур.. Його перу належить понад 500 наукових праць (Радянське літературознавство, 2, 1963, 152); Ні пером не списати, ні словом не сказати; Не можна словом розказати, ані пером описати, фольк. — хтось не може визначити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. Ні пером не списати, ні словом не сказати тії [тієї] несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок, I, 1955, 358); [Одним] розчерком пера: а) не вникаючи в суть справи, не роздумуючи. У нас [у Чернігові] тепер (від місяця) т. зв. «усиленная охрана».. Можуть скинути з посади одним розчерком пера, скалічити нагайками або шаблями (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 284); б) звичайним підписом під якимось наказом, розпорядженням; Спроба (проба) пера — перші, ранні твори письменника. У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195); Писати Агатангел Кримський почав ще в гімназії. З-під його пера з'являються вірші, оповідання, переклади. Та це були лише проби пера (Вітчизна, 1, 1961, 164).

3. тільки одн., перен. Уживається як символ письменницького хисту або літературної діяльності кого-небудь. Глибоким зором і пером тонким Він [М. Коцюбинський] слугував народові своєму (М. Рильський, II, 1960, 89); Радянські письменники завжди служили своїм пером радянському народу, більшовицькій партії (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 9); Питання доробки твору — завжди компетенція автора, незалежно від того, чи сам він знайшов кращий варіант, чи йому підказали його товариші по перу (Олексій Кундзіч, Діези.., 1956, 137);
//  Творча індивідуальність письменника, особливості авторського стилю. Я такий прихильник Вашого [Л. Мартовича] таланту, так люблю перо Ваше, що вже бодай для того варто щось мені надіслати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 241).
 Володіти пером див. володіти.

4. розм. Плавець риби або водяної тварини. Піднялась висока хвиля, неначе іскрами розсипалась перед братами, та й викинула їм з кит-риби перо (Олекса Стороженко, I, 1957, 68); Посипались з матні на берег.., заблищали морські півні з червоними перами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 228).

5. розм. Зелений пагін цибулі або часнику. Чи догадаються тільки насмажити на вечерю молодих печеричок, так, як він любить: ціленькі облити сметаною добре і оживити зеленим пером цибульки... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 395); Перо цибулі і зелень кропиви згодовують молоднякові і дорослим індикам, підмішуючи їх у вологі кормові суміші (Хлібороб України, 9, 1964, 22).

6. спец. Лопать деяких інструментів, пристосувань і т. ін. Нарізні частини мітчика, обмежені канавками, називаються різальними перами (Слюсарна справа, 1957, 217); Перо керма важить три з половиною тонни (Робітнича газета, 21.II 1964, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 329.

Коментарі (0)