в означеннях
Тлумачення, значення слова «перше»:

ПЕ́РШЕ, присл.

1. До цього часу; колись, раніше. Зеленіють по садочку Черешні та вишні; Як і перше виходила, Катерина вийшла. Вийшла, та вже не співає, Як перше співала (Тарас Шевченко, I, 1963, 24); Чимало літ минуло. Ївга.. вже не та стала, що перше була! (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Хлопці не забарились довідатися, хто така вона, хто її батько, де живе, де була перше (Степан Васильченко, I, 1959, 152).

2. Перед чимсь іншим; спочатку, спершу. Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 179); Кайдашиха привітала старшу невістку перше солодкими медовими словами, а потім уже дала їй покуштувать полину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322); Яшко перейшов на другий бік [вулиці] і в ворота зайшов — там хатинка убога підсліпувато на вулицю дивилась... Заглянув у шибку перше: прядуть (Андрій Головко, I, 1957, 176).
 Перше [,] ніж (як), у знач. спол. — уживається в підрядному реченні перед назвою дії, що відбулася або має бути виконана після дії головного речення. Як кремінь і криця стялись роди — Гутенюки з Палійчуками, і перше, ніж Іван встиг розібрати, про що їм йдеться, тато розмахнув бартку і вдарив плазом комусь по чолі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310); Стікаючи кров'ю, страшний, відбивався від панів лицар Кукубенко. Але перше ніж наспіли до нього козаки, спис пробив йому груди (Олександр Довженко, I, 1958, 261); Дядько Андрій тим часом, перше як рушити, наставив долоню над очима і пильно подивився у степ на шлях (Андрій Головко, I, 1957, 332).

3. у знач. прийм., з род. в., розм., рідко. Раніше від кого-, чого-небудь; перед ким-, чим-небудь. Турбувався [Лушпя] тільки про одно: коли б перше Чіпки побачитись з Петром та Якимом, та наструнчити їх, щоб уже в один голос співали... (Панас Мирний, I, 1949, 314); Начальник станції, перше всіх прибігши вранці, вже наводить всюди лад (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 11); Перше усього (всього) — перед усім іншим, у першу чергу; насамперед. Перше усього подумаймо: чи ми ж на сім світі вічні? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 22).

4. діал. Вперше. Христя не перше це чує про міську роботу (Панас Мирний, III, 1954, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 336.

Коментарі (0)