в означеннях
Тлумачення, значення слова «першість»:

ПЕ́РШІСТЬ, шості, жін.

1. Перше місце в якому-небудь змаганні. Біля яблуні — взяте в чохол знамено, яке присуджене артілі за те, що вона виборола першість у змаганні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 398); Наприкінці минулого року відбулося змагання на першість міста з стрільби (Радянська Україна, 10.XII 1953, 3);
//  Змагання за перше місце з якого-небудь виду спорту. У 1956 році в Одесі була проведена особиста першість УРСР з акробатики (Спорт на Україні, 1958, 5).
Пальма першості див. пальма; Поступатися (поступитися) першістю перед ким — чим; Віддавати (віддати) першість кому, чому — те саме, що Віддавити (віддати) пальму першості (див. віддавати). Він має поступитися першістю. Це було кривдно, проте Сагайда не дав розгулятися своєму самолюбству (Олесь Гончар, III, 1959, 375).

2. Наявність кращих рис, якостей, переваг, які ставлять кого-, що-небудь на перше місце. Комунізм — в цім наша першість й вищість, Гордість, — що ми створюєм нове! (Іван Нехода, Дивлюсь.., 1949, 59); Першість політики над економікою визначає найважливішу умову розв'язання економічних завдань, означає необхідність політичного підходу до всіх питань комуністичного будівництва (Комуніст України, 12, 1965, 52).

3. Становище того, хто зробив що-небудь першим, хто почав щось раніше всіх інших. Першість нашої країни в справі завоювання космічного простору стала можливою завдяки величезним перевагам найпрагресивнішого радянського суспільного ладу (Комуніст України, 7, 1963, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 338.

Коментарі (0)