ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, ї, жін., літ. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація — уособлення (Радянське літературознавство, 7, 1965, 37); При персоніфікації абстрактне поняття, набуваючи чуттєвих рис, стає конкретним (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 298).