ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, жін.
1. Спосіб зображення на
площині або на кривій поверхні об'ємних предметів
такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження.
Незвичайними для ока здаються ті твори пензля, де
предмети другого плану не взяті в масштабі, не
відповідають законам лінійної перспективи (Наука і життя, 6,
1964, 55);
// Відтворення на малюнку уявної зміни
розміру, форми об'ємних предметів; об'ємність
зображення. Вабить сучасних художників, і живописців, і
графіків, площинність і відсутність однолінійної
перспективи, характерна для старовинної ікони (Літературна Україна, 20.VI 1967, 3);
// Зображення предметів на площині
фотографії або кіноекрана з урахуванням зміни
розміру та форми, викликаної різною відстанню їх від
спостерігача. Кіно запозичило з живопису мистецтво
композиції, перспективи, світлотіні (Мистецтво кіно, 1960, 12).
2. Розділ нарисної геометрії, що вивчає правила зображення просторових тіл за допомогою проектування їх на площину. Перспектива — наука про геометричні способи побудови предмета на площині (Архітектура Радянської України, 10, 1940, 42).
3. Простір, який можна охопити оком; вид у далину. За селом, в далекій перспективі, одкривався чарівний світ (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392); Обіпершись руками на підвіконня, він пильно вдивлявся в перспективу вулиці, що відкривалась з вікна (Микола Шеремет, Перші загони, 1939, 11).
4. перев. мн. перспективи, тив, перен. Можливості
кого-, чого-небудь у майбутньому; сприятливі умови
для майбутньої діяльності когось або наступного
розвитку чогось. — Зашуміло в голові від тих несподівано
розкритих перед ним далеких перспектив (Іван Франко, III,
1950, 37); Для сніданку, отже, було дві перспективи:
або сісти знову в авто.., або попоїсти тут під небом
(Юрій Смолич, I, 1958, 47); Добровільне об'єднання
Української РСР з братніми радянськими республіками
відкрило для неї широкі перспективи економічного,
політичного і культурного розвитку (Комуніст України, 6, 1966,
60);
// Плани, види на майбутнє; передбачення
майбутнього. Теорія Леніна про можливість перемоги
соціалізму в одній країні дала пролетаріатові ясну
перспективу боротьби (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); Голови
колгоспів.. стали мислити творчо, працювати з
перспективою,.. впроваджувати у виробництво кращий досвід
та надбання науки (Комуніст України, 12, 1966, 24); —
Скажіть, — питаю, — з якими перспективами їхали всі ви
з Канади? — Що ж, найсвідоміші їхали таки
працювати в комуні (Мирослав Ірчан, II, 1958, 381);
// Те, що чекає
на кого-небудь, що повинно статися з кимсь у
майбутньому. Не відкладай надовго вияснення сеї справи,
бо мені хтілось би покінчити з нею скоріш, аби вже
знати свої перспективи (Леся Українка, V, 1956, 379);
Нині мусили обходитись.. борщем на обід та яйцями.
Завтра чекає нас та ж перспектива (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
145).
В історичній перспективі — під кутом зору
історичного розвитку, в процесі історичного розвитку
чого-небудь. Тут [у повісті «Захар Беркут»] ми маємо
широкі картини в історичній перспективі (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 39); Вона [праця] буде оцінена лише в історичній
перспективі (Василь Еллан, II, 1958, 81); У (в) перспективі:
а) на задньому плані (картини, краєвиду і т. ін.). Село
[Кучук-Ізель] незвичайно оригінальне. В перспективі —
гарні гори (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 176); б) в майбутньому;
у Дальшому розвитку. Економічний розквіт
колгоспного ладу створює умови для поступового зближення,
а в перспективі і злиття колгоспної власності з
загальнонародною в єдину комуністичну власність (Програма КПРС,
1961, 67); Він швидко зорієнтувався і побачив
той закон глибше, зрозумів його у перспективі (Василь Кучер,
Прощай.., 1957, 394).