в означеннях
Тлумачення, значення слова «пертися»:

ПЕРТИСЯ, пруся, прешся, недок., фам.

1. Те саме, що перти 1, 2. Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра (Тарас Шевченко, I, 1963, 330); Руки їх [тухольців] зачали ослабати, а монголи пруться і пруться на них, мов хвилі почепі (Іван Франко, VI, 1951, 86); — Куди ти прешся, ідоле?! — насідала на когось баба Параска (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 57);
//  Напирати на кого-небудь; штовхатися, пхатися. Латинці перлися товпами, Шпурляли вгору всі шапками. Кричали вголос на ввесь рот (Іван Котляревський, I, 1952, 184);
//  перен. Намагаючись досягти певного становища, добиватися цього всіма засобами. Славних прадідів великих Правнуки погані! І Коллара читаєте З усієї сили, І Шафарика, і Ганка, І в слав'янофіли Так і претесь... (Тарас Шевченко, I, 1963, 332); — Ну що ти, Свербиносе, тямиш?.. — визвірився Дмитренко на червонопикого, товстого козачого голову, од котрого так і несло горілкою. — Кис би собі в шинку... Ні, в гласні преться (Панас Мирний, I, 1949, 380); — Не встиг зносити першу пару штанів — і в начальство преться... (Михайло Стельмах, II, 1962, 30).

2. а ким, діал. Сперечатися. Та не їй зо мною пертись І на гу́тірку ставать! (Іван Франко, XII, 1953, 265).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 334.

Коментарі (0)