Словник української мови

ПЕРВОРО́ДНИЙ, а, е, книжн. Який виник, створений раніше за все інше, є першим джерелом чого-небудь. До розщепленого атома він чомусь ставився недовірливо. — Усе довбуться, копирсаються, — говорив він похмуро: — Хочуть розкусити горішок первородної енергії (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 89).
♦ Первородний гріх — перша, головна помилка в чому-небудь (про біблейський гріх у людей). Він там, у київській Академії, писав учений твір про пізнання добра і зла, про первородний гріх (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 474).