в означеннях
Тлумачення, значення слова «пестун»:

ПЕСТУ́Н, а, чол.

1. Той, кого надмірно пестять, якому догоджають, потурають у всіх бажаннях і примхах. Добриня.. не відходив від свого пестуна [Володимира], жив у Новому городі, біля княгині (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 298);  * Образно. Далеко й лунко оддавався голос соловая, і бриніла в йому пиха й погорда пестуна й улюбленця густого та буйного парку (Степан Васильченко, I, 1959, 320).

2. заст. Той, хто доглядає й виховує дитину, прищеплюючи їй певні погляди, навики, правила поведінки.  * Образно. З Ломоносова починається наша література, він був батьком її і пестуном (Віссаріон Бєлінський, Вибр. статті, 1948, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 343.

Коментарі (0)