в означеннях
Тлумачення, значення слова «пестити»:

ПЕСТИТИ, пещу, пестиш, недок., перех. і без додатка.

1. Ніжно торкаючись, гладячи і т. ін. кого-небудь, виявляти до нього любов, ласку; голубити. Маму свою небагато й пам'ятаю. Тільки й згадую, як мене пестила й цілувала і називала рум'яним яблучком (Іван Франко, III, 1950, 96); Дід дуже полюбив маленького Петруся, любив брати його на руки, садив його собі на коліна і пестив його, і грався з ним, як з котеням (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 219); Підпільники.. турбувалися цим школяриком, що встиг довчитися лише до другого класу, передавали його один одному, годували, пестили суворою рукою, звиклою до толу й гранати (Юрій Яновський, II, 1954, 11); Обняла [Оленка], ніжно гладила, пестила телятко, що смоктало їй пальці (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 27).
Пестити очима кого, що — ніжно, з любов'ю дивитися на кого-, що-небудь. Хачатуров пестить очима її невеличку фігурку (Олесь Донченко, II, 1950, 275).

2. перен. Діючи на органи чуттів, викликати приємне відчуття (про сонце, вітер і т. ін.). Море дихає; свіжий, солоний віддих його шелестить листвою, пестить обличчя, бадьорить груди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 289); Вітер пестив оксамитовим крилом обличчя (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 72); Сонечко вже ген-ген підбилося, пестить теплом (Микола Олійник, Леся, 1960, 61).
Пестити вухо див. вухо.

3. З любов'ю вирощувати, викохувати дитину, ніжно піклуватися про неї. Любка росла, як у садку вишня.. Нимидора жалувала її, пестила й не давала робить важкої роботи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 244); [Мар'яна:] Було б тобі, мамо, не пестити мене, було б не купати в барвінку, було б утопити маленькою, то не мала б тепер жалю (Степан Васильченко, III, 1960, 54);  * Образно. Життя не дуже його пестило (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 6);
//  Дбайливо доглядати. У всіх [дівчат] маленькі кошики в руках, І кожду квітку пильно оглядають, Пестять і підливають на грядках (Іван Франко, XI, 1952, 292); Він пестив її [борідку] й викохував, як викохує в оранжереї талановитий садівник кущик заморської рослини (Олесь Донченко, VI, 1957, 519).

4. Виношувати, плекати (думку, надію і т. ін.). Пестила [Малайка] мрію про землю, а земля встала проти неї ворожа, жорстока, збунтувалась і втікла з рук. Як марево поманила і як марево щезла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 105).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 341.

Коментарі (0)