в означеннях
Тлумачення, значення слова «песиголовець»:

ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬ, вця, чол.

1. заст. Казкова людиноподібна істота з одним оком у лобі, що поїдає людей; циклоп. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше ніж у вола, і то серед лоба (Словник Грінченка); На другий день голосила по селу чутка, що прошлої [минулої] ночі якісь страшидла, в білих сорочках, у чорних бородах, з косами, як крючками, з одним оком у лобі, як у песиголовців, убрались до голови в хатину (Панас Мирний, II, 1954, 189).

2. зневажл., лайл. Про людину, що втратила свої кращі риси і людську подобу; недолюдок, виродок. Часом стара бабуся, сидячи в запічку та прядучи грубу вовну, почне розповідати дрібним унукам про давню давнину, про напади монголів-песиголовців (Іван Франко, VI, 1951, 8); [Пріська:] Бач, який песиголовець, чим хотів матір напоїти! Може, хотів якомога швидше на той світ спровадити? (Степан Васильченко, III, 1960, 87); Його боялись, перед ним запобігали, з ним шукали знайомства, його ж і кляли, як останнього песиголовця (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 341.

Коментарі (0)