ПЕ́ВНИЙ, а, е.
1. Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.) Її рухи були певні, а очі темно-сині,.. та які ж ліниві і на вид холодні!.. (Ольга Кобилянська, I, 1956, 441); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (Володимир Сосюра, I, 1957, 157).
2. Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний. В книжках для народного читання краще наводити певні факти, а не гіпотези (Борис Грінченко, Перед.. світом, 1967, 225); Найбільш певний діалектний матеріал здобувається мовознавцями-діалектологами шляхом безпосереднього спостереження і записування (Нариси з діалектології української мови, 1955, 181).
3. Точно визначений, визначуваний. Мене ждуть і в
Чернівцях і у Львові на певний термін (Леся Українка, V, 1955,
334); Позаду, на певній відстані, йшло кілька
наближених, а поряд, теж трохи позаду, царя супроводив
одягнутий за формою старий гладкий міністр землеробства
і державного майна (Олександр Довженко, I, 1958, 395); — Я будував
декорацію, обраховуючи її на певну точку знімання
(Юрій Яновський, II, 1958, 29);
// Виділений, призначений для
чого-небудь. [Кречет:] В лікарні в певні дні, коли
дозволяють одвідувати хворих (Олександр Корнійчук, I, 1955, 111);
// Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або
як частина чогось цілого, спільного. Він [П. К.
Саксаганський] сам оповідав, що в одній п'єсі спробував
був точно скопіювати певного свого знайомого
(Максим Рильський, III, 1956, 338); Кожний робітник, очевидно,
педантично виконував якусь певну й обмежену частку
загальної роботи (Юрій Смолич, I, 1958, 75); Письменник
[П. Панч] розширює сферу прикладання народної
фразеології, застосовуючи її.. для характеристики певних
політичних явищ (Радянське літературознавство, 1, 1963, 19).
Певна річ: а) уживається як стверджувальне
словосполучення, що відповідає знач. слів звичайно,
без сумніву. [Мелхола:] І вона римлянка?
[Хуса:] Та певна річ! (Леся Українка, III, 1952, 150);
б) (вставн. сл.) уживається у знач., що відповідає
знач. слів само собою зрозуміло,
звичайно, без сумніву. На кормі — руль, перед
рульовим місцем — підойми управління, — адже човен
був, певна річ, моторний (Юрій Смолич, II, 1958, 43).
4. із спол. що, чи, а також у чому, рідко чого, на
чому. Який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається
у чомусь; упевнений. Іван був задоволений з себе і з
касіора, був майже певний, що все піде йому добре (Іван Франко, I,
1955, 99); [Антоніо:] Ви певні в тім, що се його
домівка? [Магістер:] Тут помилки ніяк не може
бути (Леся Українка, III, 1952, 111); Всі, хто слухав Щорса,
були певні перемоги над ворогом (Олекса Десняк, Вибр., 1947,
193); Нарешті таки знайшов Вас, дорогий пане
Володимире, бо листа не дістав і не був певний, чи мої
картки дійшли до Вас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 360);
// із сл.
у собі, себе. Який вірить у свої сили, свої
можливості. Олесь Васильович ніколи не був певний у собі
(Олесь Донченко, VI, 1957, 631); З Галочкою, стрункою і
квітучою, як молода яблунька, танцює статечний, певний
себе, не юний.. чоловік (Юрій Яновський, I, 1958, 621);
// у кому.
Вірити комусь, покладати якісь надії на кого-небудь.
Марта ревнувала Антіна [Антона].. Вона не була
певна у ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 305);
// за кого, що і без
додатка. Який не відчуває тривоги, хвилювання;
спокійний. Вона зарум'янилася й запротестувала. — О, ні!..
Я найпевніша тоді, як їдеш ти зо мною (Ольга Кобилянська, III,
1956, 57); [Градов:] Літака на велике випробування
випускаємо. Все перевірити треба. Певним треба бути
(Вадим Собко, П'єси, 1958, 242); Ми певні за свою судьбу,
Бажаєм всім так жити! (Сергій Воскрекасенко, Недарма.., 1950, 12);
// Який виражає тверду віру в свої сили, в свою
правоту; твердий, упевнений або владний. З рабським
ушанованням [ушануванням] розступилися монголи перед
незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та й ще
таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх
ханів (Іван Франко, VI, 1951, 64); Зовсім небагато й
пробув на каналі, а вже з'явилося в ньому щось певне,
владне, розставивши ноги, твердо стоїть на землі
Кузьма-каналобудівник (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 188);
// до чого,
рідко. Наполегливий, стійкий. Поете! Шлях твій повен
труду, Не жди відрадості, о — ні... Конать тобі до
віку-суду, Сховавши слізоньки дрібні. Але борись, до цілі
певний, Напроти темряви ставай (Павло Грабовський, I, 1959, 200).
Будь певний; Будьте певні — уживається для
переконання кого-небудь у безсумнівності, вірогідності
чогось. Будь певний, — що можна, все буде зроблене
(Леся Українка, V, 1951, 19); — Обіцяю вам, що мій допис в
десятках примірників буде розісланий по всіх газетах,
і будьте певні, що до нього прислухаються (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 153); Певна рука у кого: а) хтось має вправну,
натреновану руку; б) хтось має тверду волю, владний
характер. Знов я дивую майстрові, що вмів Такою
певною вести рукою Свавольне панство (Максим Рильський, I,
1960, 261); Певне око у кого — хтось має здатність
правильно визначати відстань, влучати в ціль. Око в нього
було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно,
рушницю ніс, мов пір'їнку (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 247).
5. Який заслуговує повного довір'я, на якого
можна покластися; вірний. Ціла виборча робота повинна
бути лиш така, що священик у своїм селі має
постаратися про вибір певного чоловіка на виборця і написати
йому картку.. Цей певний чоловік має бути той, хто
безумовно піде за порадою священика (Лесь Мартович, Тв., 1954,
167); Сагайдачний того ж дня виїхав з Києва, взявши
з собою десятеро певних козаків (Зінаїда Тулуб, Людолови, I,
1957, 340); В роботі Зоя знаходить справжню насолоду,
робота єднає її з колективом, що давно вже став для
дівчини і ріднею, і найпевнішим опертям у житті
(Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 8);
// Незмінний, постійний. Все
чогось шукає іншого людина... Поцілунки щирі... де їх
дальший слід! Що на світі певне? За зміною зміна...
Це вже з роду в рід! (Павло Грабовський. 1, 1959, 497);
// Який
обв'язково буде, здійсниться, відбудеться; який обіцяє
сподіваний результат. Поміж возами нігде стать:
Неначе в ірій, налетіло З Смілянщини, з Чигирина Просте
козацтво, старшина, На певне діло налетіли (Тарас Шевченко,
I, 1951, 100); Не пеняйте на мене, добродію, що я на
сей раз не даю певного слова (Панас Мирний, V, 1955, 362);
Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній
засіб упіймати вусате страховище (Олесь Донченко, VI, 1957,
58);
// Який з необхідністю витікає з обставин, що
склалися; неминучий. [Міріам:] Дух мене сюди завів
на певну згубу. Ну, що ж! нехай! Мені тут гинуть
краще, ніж в іншім місці (Леся Українка, II, 1951, 109);
Один з офіцерів порадив залишити його [угорця] в
засідці на крайньому глухому фланзі батальйону. Це була
певна смерть (Олесь Гончар, III, 1959, 109).
6. Точно не визначений; якийсь. Раїса чула часом у
серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього
знівеченого життя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 323); Полк мав
просуватися вперед окремими загонами і дрібними
групами і, можливо, діяти певний час децентралізовано
(Олесь Гончар, III, 1959, 96);
// Деякий, незначний. Звичайно,
дядькова звістка вже вносила певні корективи, проте
схема лишалась та сама (Андрій Головко, II, 1957, 487).