в означеннях
Тлумачення, значення слова «пічкур»:

ПІЧКУ́Р 1, а, чол. Дрібна річкова риба родини коропових. Не річка — струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 43); У ставах.. є чимало смітної риби — карася, пічкура, в'юна (Колгоспник України, 2, 1961, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 552.

Коментарі (0)

ПІЧКУ́Р 2, а, чол.

1. розм. Той, хто любить лежати на печі. Радюк любив сусід таких, як сам: веселих і говорючих, і Страх як не любив пічкурів і мовчунів! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 443);
//  Те саме, що ледар. Справжні мрійники, як і наш Кобзар, найроботящі люди. Вони не можуть терпіти розслабленої уяви сучасних пічкурів (Радянська Україна, 9.III 1964, 2).

2. діал. Опалювач, грубник. — Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами, чорти і за смолою (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 243).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 552.

Коментарі (0)