ПІЧНИ́Й, а, е. Стос. до печі. Добрі результати дав
внесення пташиного посліду і пічного попелу в нормі
4—6 центнерів на гектар (Хлібороб України, 4, 1964, 14);
Пічне приладдя виготовляють заводським способом з
чавуну (Довідник сільського будівельника, 1956, 447);
// Який здійснюється за допомогою печі, печей. Пічне
[лежакове] обігрівання застосовують в невеликих
односхилих та двосхилих теплицях (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 14); Дуже примітивний характер мало
виробництво труб, що ґрунтувалося переважно на
пічному вварюванні (Розвиток науки в УРСР.., 1957,
434).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 552.