Словник української мови

ПІЧНИ́Й, а, е. Стос. до печі. Добрі результати дав внесення пташиного посліду і пічного попелу в нормі 4—6 центнерів на гектар (Хлібороб України, 4, 1964, 14); Пічне приладдя виготовляють заводським способом з чавуну (Довідник сільського будівельника, 1956, 447);
//  Який здійснюється за допомогою печі, печей. Пічне [лежакове] обігрівання застосовують в невеликих односхилих та двосхилих теплицях (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 14); Дуже примітивний характер мало виробництво труб, що ґрунтувалося переважно на пічному вварюванні (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 434).