ПІДБАСУВА́ТИ, ую, уєш, док., у сполуч. із сл. кінь, розм. Під'їхати, басуючи на коні. Кірасирський офіцер підбасував конем і витягнув Дзевалтовського нагаєм по плечах... (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 156).
ПІДБАСУВА́ТИ, ую, уєш, док., у сполуч. із сл. кінь, розм. Під'їхати, басуючи на коні. Кірасирський офіцер підбасував конем і витягнув Дзевалтовського нагаєм по плечах... (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 156).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 394.