ПІДБУНТУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех., рідко. Підбурити, підмовити кого-небудь на якісь вчинки, дії. Рижко Щербатий з червивою старшиною підбунтували тоді хитро юрбу (Петро Козланюк, Мандрівники, 1940, 71); * Образно. — Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас,.. Щоб молодечую Згоду зірвать, Масу овечую Підбунтувать (Іван Франко, XIII, 1954, 156).