ПІДБУ́РЮВАЧ, а, чол. Той, хто підбурює (у 1 знач.). Останні слова моєї відповіді були вкриті оплесками, а на адресу незграбного, погано замаскованого агента й підбурювача кругом почулись вигуки обурення й зневажливий сміх (Павло Тичина, III, 1957, 369).