в означеннях
Тлумачення, значення слова «підбирати»:

ПІДБИРАТИ, аю, аєш, недок., ПІДІБРАТИ, рідко ПІДОБРАТИ, підберу, підбереш, док., перех.

1. Піднімати що-небудь з землі руками. Дмитро підбирає автомат, що упав осторонь (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 622); Глухо падають в саду яблука.. Виліз Сезон з погреба, підібрав одне (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 290);
//  Збирати те, що впало, або розкидане, розсипане. Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 415);
//  Прибирати з землі скошене збіжжя або викопану городину. Вийдуть на нивку, мужик тою косою маха,.. а жінка за ним геть-геть підбира, та насилу той сніп зв'яже (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132); Дівчата підбирали викопані буряки і, обрізавши на них гичку, складали в купи (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 72); Менш як за чотири дні перекопці підібрали і обмолотили хлібні валки з додаткової площі 100 гектарів (Радянська Україна, 4.VIII 1959, 2);
//  Наводити лад, прибирати, підіймаючи, приймаючи що-небудь. — Які руки на світі книжки вичищали, тими руками і тут [у пеклі] вичищай, підбирай, винось, викидай... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 250); Вона підібрала віник, а біля печі поправила заслінку (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 12);
//  Брати губами, дзьобом або язиком їжу. Спочатку вона підбирала кінчиком язика на тістечку квітку з крему, заплющувала від насолоди очі й прицмокувала (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 18); Кінь, почувши волю підійшов до воза, довгою губою почав підбирати сіно (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 78).

2. Забирати, брати собі що-небудь кинуте, непотрібне, загублене або залишене без догляду. Вона любила інколи з ними [ляльками] погратися, любила підбирати клаптики, коли мама щось шила, і робити з них хусточки та капшучки для Тамари й Дюймовочки (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 23); Стоїть [сотня], шапки поскладавши на приспі [призьбі] у шинку, щоб як буде муштра, так щоб не поспадали з голів, а дітвора, що тут так і біга круг козацтва, щоб не підібрали та не запроторили куди геть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 199);
//  Виносити з поля бою пораненого або, натрапляючи на знесиленого, хворого і т. ін., допомагати йому. Були випадки, що поранених не встигали підбирати і вони потім цілими верствами відповзали степом у напрямі на Перекоп (Олесь Гончар, II, 1959, 351); Далеко від рідного села зайшов малими ногами хлопець, поки знесиленого й голодного мандрівника-невдаху не підібрали в степу чумаки (Слово про Кобзаря, 1961, 15); — Коли б не добрі люди, що підібрали мене і непритомного відвезли до лікарні, я до ранку сплив би кров'ю (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 72);
//  розм. Їдучи на чому-небудь, забирати з собою, підвозити когось до певного місця;
//  тільки док., перен. Взяти на виховання дитину, що втратила батьків, залишилася самотньою. — Хлопчика його, сирітку, я підібрала, як фашисти Наталку, жінку Василеву, забили (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 189);
//  тільки док. Взяти шлюб з людиною (звичайно жінкою), яку ніхто не сватав. Мачуха увішала хату іконами й обрушила на Любку свою витончену богомільну злість. Горювала Любка, поки не підібрав її хитрюга Гопченко (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 175);
//  перен. Приймати до складу якого-небудь об'єднання, організації і т. ін. осіб випадкових, з поганою репутацією і т. ін. Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії. Вони підбирають всяку націоналістичну погань (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 245).

3. Беручи рукою (руками), піднімати на собі спущений одяг або край свого вбрання. Голений патер у волохатім брилі, наче стрижений пудель, підбирає чорну сутану, блискучу на ситих стегнах, щоб перескочить калюжу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 416); — Я тобі теж пригадаю!.. Лайдаче! Хлопе смердючий! — верещав він, відбігши подалі і тремтячими руками підбираючи штани (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 53); Бурсак, підобравши поли, скоріш у той кадіб, а вона й прикрила його ряденцем (Олекса Стороженко, I, 1957, 45);
//  також у що, і у сполуч. із сл. волосся, коси і т. ін. Приводити до ладу або укладати зачіску, поправляти волосся, вуса і т. ін., звичайно піднімаючи волосся вгору. Мар'я мовчки прибиралася, підбирала свою розкуйдану косу, підсмикала пом'яту спідницю (Панас Мирний, III, 1954, 152); Недбайливим порухом руки підібрав [Чемериця] пасмо волосся, що в'їдливо налазило йому на лоб (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 424); Головатий кинув на стіл справу, підібрав розкошлачені вуса й грузно сів на лаву (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 401); Зараз коси їй підібрали на потилиці у звиток, голову пов'язали хустинкою (Михайло Томчаній, Жченяки, 1964, 98).

4. під що. Засовувати, запихати або ховати що-небудь під щось. Кожного разу хутенько поправляла [мати] на собі очіпок, підбирала під нього волосся (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 23); Щоб не намочити волосся, Терезка підібрала його під голубу гумову шапочку (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 242);  * Образно. Буруни йшли невпинно, підбирали під себе зворотні хвилі, перескакували через них і заливали берег (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392);
//  у сполуч. із сл. віжки, повіддя. Забираючи в руки, підтягувати тугіше, натягувати. Скакнув на голий полудрабок і, підбираючи віжки, гукнув: — Ану, гнідко, спочив за ніч? Рушай далі, поки рано! (Панас Мирний, IV, 1955, 310); У нього було зараз таке почуття, ніби він скочив на коня, підібрав повіддя, і кінь під ним став дибки (Петро Колесник, Терен.., 1959, 352);  * Образно. Надто вже заадмініструвався наш шановний Павло Антонович... Мало, що сам від рук одбивається, ще й Кужеля за собою тягне. Ні, треба, мабуть, трохи підібрати віжки (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 243);
//  під себе, у сполуч. із сл. ноги, хвіст і т. ін. Ховати під себе, підгинаючи, підгортаючи. Підбираючи під себе ноги, хлопчик сідав на гарячий пісок (Натан Рибак, Опов., 1949, 174); Він тільки винувато й розгублено скулився та все більше підбирав хвоста (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 105); Галимка од страху підібрала ноги (Григорій Епік, Тв., 1958, 539);
//  Підтягувати, робити менш випнутим (звичайно про живіт). Дедалі швидше.. біжать вони, біжать, зціпивши зуби, підібравши тощаві студентські свої животи (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 68);
//  у сполуч. із сл. губи. Силою м'язів міцно стулювати, зморщувати. — Коня ти зараз візьмеш, чи Іван прийде? — Де там він прийде! — манірно підібрала [Марійка] губи. — Йому б за жінчиною спиною тільки на зборах сидіти (Михайло Стельмах, II, 1962, 239).

5. Вишукуючи, добирати, вибирати потрібне, відповідне чому-небудь. Палець у лоб собі вставив судящий, Став підбирати закон підходящий (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 477); — В хаті-читальні у нас строгий дідок сидить.. Довго підбирали кандидатуру, поки таку підібрали (Остап Вишня, I, 1956, 322); — Скажіть. — знову заговорив офіцер, — чим ви поясните таку... м-м-м... — офіцер не міг підібрати слова, він хотів сказати «хоробрість».., — такий... м-м-м, фанатизм? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 537);
//  Добирати одне до одного за якимось принципом. На передку Андруша — сам уже править кіньми, четвериком — і всі як один (підібрали хлоп'ята), всі чотири лисі (Андрій Головко, I, 1957, 381).
Підбирати (підібрати) ключа (ключика, ключів і т. ін.) до душі (душ) чиєї, кого — знаходити підхід до кого-небудь, уходити в довір'я до когось. Їй не треба підбирати якихось там ключів до людських душ, шукати довіри, бо всі й так знають, що вона справедлива, не дасть людину скривдити (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 83).

6. у сполуч. із сл. музика, мелодія, голос і т. ін. Підшукуючи потрібні ноти, акорди, відтворювати певну мелодію або створювати музику до якогось тексту. Вона, тихенько виспівуючи, підбирала голос до тих слів (Панас Мирний, IV, 1955, 344); Тільки випаде, вільна хвилина, сідає [Федя] десь у тихому куточку і підбирає на струпах якийсь мотив (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 50); Голиться Левко Іванович та мугиче, як пісеньку, слова поета, що вичитав їх десь взимку і підібрав до них і свій власний нехитрий мотив (Олесь Гончар, Тройка, 1963, 278).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 396.

Коментарі (0)