ПІДЦЬКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЦЬКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм.
1. Цькувати, нацьковувати на кого-небудь собак. Дітвора вибігала з хатів [хат] і з криком: «Доктор, що псує виноградники! Доктор!» — підцьковувала собак та шпурляла грудками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205).
2. кого, кого на кого, перен., розм. Те саме, що підмовляти. [Лукія:] Була я у волості,.. доступила аж до самісінького старшини. А все це ти, небого, підцькувала мене (Марко Кропивницький, III, 1959, 15).