ПІДЦЮ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до підцюкати. Вліднів наш дідусенько,.. Як липонька підцюкана на бік похилився (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 249).
ПІДЦЮ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до підцюкати. Вліднів наш дідусенько,.. Як липонька підцюкана на бік похилився (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 249).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 524.