ПІДДА́ШКОВИЙ, а, е. Прикм. до піддашок. Кинулась [Христя] уперед: як укопана стала... Перед нею на піддашковій бантині на товстому шнурі спокійно висів... Колісник (Панас Мирний, III, 1954, 378).
ПІДДА́ШКОВИЙ, а, е. Прикм. до піддашок. Кинулась [Христя] уперед: як укопана стала... Перед нею на піддашковій бантині на товстому шнурі спокійно висів... Колісник (Панас Мирний, III, 1954, 378).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 423.