ПІДДО́БРЮВАТИ, юю, юєш і ПІДДОБРЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ПІДДОБРИ́ТИ, добрю, добриш, док., перех., чим і без додатка.
1. Подарунками, послугами і т. ін. переборювати чию-небудь упередженість або робити когось доброзичливішим, сприяти більшій увазі до себе. Вона зразу думала лагідним обходженням піддобрити їх (Іван Франко, VII, 1951, 19); Хвалили [Івась і Грицуньо] між собою Петруся, аби його піддобрити: — Він добрий: лиш третину вип'є [чаю], а решту лишить нам, — говорили й заглядали йому миленько в очі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 151); — Ач, яка проворна [Палажка], — вдячно подумав тоді Кулик. — Знає, як піддобрити отого чорта (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 94).
2. розм. Робити страву добрішою, смачнішою.