ПІДДО́ГЛЯДНИЙ, а, е, розм. Те саме, що піднаглядний. Саїд їв свіжу голодностепську диню і з якимсь містичним тремтінням слухав розповідь, як піддоглядний Синявін робив свої останні роботи (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 302).
ПІДДО́ГЛЯДНИЙ, а, е, розм. Те саме, що піднаглядний. Саїд їв свіжу голодностепську диню і з якимсь містичним тремтінням слухав розповідь, як піддоглядний Синявін робив свої останні роботи (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 302).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 424.