ПІДФАРБО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до
підфарбувати. Перетворення старого типу європейської
парламентської, на ділі реформістської і лише
злегка підфарбованої.. в новий тип партії, в справді..
комуністичну партію, це — річ надзвичайно трудна
(Ленін, 44, 1974, 404);
// підфарбовано, безос. присудк.
сл. Вікна, двері, підлоги.. помито, перетерто, а де
потрібно, то й підфарбовано (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 31).
2. у знач. прикм. Який підфарбували, підмалювали. Жінка злегенька розтулила червоні підфарбовані губи (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206); Проходили і проїжджали Солдати і офіцери, Сто раз на день відкривали Підфарбовані двері (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 55); Візьмемо колбу, заткнуту корком, крізь який проходить скляна трубка.. У трубку введена крапля підфарбованої води (Фізика, II, 1957, 3).
3. у знач. прикм., перен. Якому надано іншого, привабливішого вигляду, що приховує справжню сутність. Не підфарбований, не підсолоджений, не спеціально одягнений страдником і праведником «бідний мужичок» перед нами, але селянин-незаможник, живий, реальний (Василь Еллан, II, 1958, 88).