в означеннях
Тлумачення, значення слова «підганяти»:

ПІДГАНЯТИ, яю, яєш і ПІДГОНИТИ, ню, ниш, недок., ПІДІГНАТИ, піджену, підженеш, док., перех.

1. Примушувати швидше йти, їхати. — Бодай вам добро снилося! — базікав Яким, підганяючи гнідка вожжиною (Панас Мирний, IV, 1955, 312); Офіцер гнівався, нервував, штовхав мене в спину і підганяв, бо йому дуже не подобалася моя «воляча хода» (Григорій Епік, Тв., 1958, 374); По дорозі Олянка веде корову з телям, а Серьожка допомагає їм — теля прутом підгонить (Андрій Головко, Літа.., 1956, 14); Виїхавши на горбок, господар підігнав коня, і вже до вух художників долетів кінський тупіт (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 303);  * У порівняннях. Він йшов похапливо, ніби його хтось підганяв (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 125);
//  Примушувати або заохочувати робити що-небудь швидше. Я ще б писала та й писала, а тут треба вже кінчати, бо вже й так підганяють [Ліля з дітьми], кажуть, на пошту спізнюся (Леся Українка, V, 1956, 10); — Давай магазин!.. Жвавіш повертайся..! — підгонив він (Олесь Гончар, III, 1959, 67); — Ану-ну, — підгонив староста, — кажи, говори (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 67);
//  Сприяти швидкості пересування, спонукати більш швидкий рух, пришвидшувати дії. Сніг він отрусить, та й знову дере вперед; дурноверхе завзяття його підганяє (Панас Мирний, IV, 1955, 301); Вона бігла, швидко-швидко перебираючи ногами, а вітер і каміння били її, штовхали, підганяли і стукали в повсть, яка і захищала її, і, як парус, помагала вітрові (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 73); Вже перші мореплавці, які перегинали Атлантичний океан, помітили, що на шляху з Америки до Європи судна потрапляють в таємничу течію, яка підганяє їх додому (Наука і життя, 10, 1965, 11); Голод нас лютий водив, Голод підгонив у путь. Ви не побачили жнив, Ані садів, що цвітуть. Пан відбирав все, що міг (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 34);
//  Пришвидшувати виконання яких-небудь дій або настання якихось подій. — Прийшло повідомлення, що маю завтра виїжджати з делегацією в Угорщину, довелося деякі справи підганяти... (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 403); Гітлер гниє, і гниє Муссоліні, повішений вниз головою... Я з цими рядками звертаюсь до того, що знов підганяє події: йому врятуватись від гніву святого нема і не буде надії (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 137);
//  Стимулювати швидкий ріст (про рослини). Тов. Швець з власної ініціативи вніс гумофос не тільки при висадженні розсади в ґрунт.., але й у парники, з розрахунку два відра на раму. Це зразу підігнало розсаду і вже під час висаджування в ґрунт вона була кращою від контрольної (Колгоспник України, 7, 1956, 27).

2. Змушуючи рухатися в певному напрямку, гонячи, наближати, спрямовувати до чого-небудь. Новоприбулі стовпилися і чекали. Налетіла штубова і почала їх шмагати, підганяти до дверей (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 178); Всю тяжкість чоловікової роботи вона вхоплює навіть не тоді, коли він працює, рушить землю, горне та вергає із забоїв на дамбу, а ще більше тоді, коли піджене до танка свого бульдозера й починає вовтузитись біля нього (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 279);
//  Прискорюючи дії, намагатися швидше виконати що-небудь. — В неділю всі возили хліб — останні ж проценти підганяємо (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 157); Вхопивши ложку, їв [Гадина], що міг захопити. Тілько підігнавши трохи за другими, він відсапнув (Іван Франко, VII, 1951, 74).

3. Щільно припасовувати, приладновувати одне до одного. Він вибрав кілька товстих дощок і почав стесувати по боках, підганяючи одну до одної (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 63); Треба пришабрувати, припасувати обидві половинки циліндра, з великою точністю підігнати одну до одної так щільно, щоб навіть масло не могло просочитися (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 67);
//  Приводити у відповідність до чого-небудь за розміром, формою і т. ін. Коваль підганяв до комбайна деталі, Чоло покривали і сажа, і піт (Платон Воронько, Поезії, 1950, 60); Ковалі підгонили на нього підкови, не дозволяючи ні Брянському, ні Чернишеві допомагати (Олесь Гончар, III, 1959, 93); Старшина Авілов умудрився підігнати Шатілову нову солдатську форму (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 33);
//  перен., розм. Підладжувати під який-небудь зразок, узгоджувати з якимись уподобаннями. Романісти і повістярі, ліплячи так-сяк сюжет, не турбуються про те, щоб глибоко і природно мотивувати поведінку героїв. Вони часто підганяють цю поведінку під свій задум (Літературна газета, 11.III 1959, 4);
//  перен. Домагаючись якої-небудь мети, підтасовувати факти, аргументи, розрахунки і т. ін. У Лейпцігу є всі шрифти й машини, А шахраїв сам Гітлер накує. Через криві лекала і рейсшини Переведуть на кальку все, що є Й чого нема. Де рисочка нечиста — Підчистять, перекрутять, підженуть. Здається, з цього в кожного фашиста І починалась горезвісна путь (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 153).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 412.

Коментарі (0)