ПІДГАВКУВАТИ, ус, недок. Супроводжувати гавканням які-небудь звуки (про собаку, лисицю та деяких інших тварин). Свиридон стогнав частіше, голосніше, і серце Мушки [собаки] стискалося од болю, вона жалісно підгавкувала (Юрій Яновський, Мир, 1956, 252); * Образно. Бубоніли важкі кулемети: «бу-бу-бу», їм дружно підгавкували автомати: «гав-тяв-тяв» (Павло Загребельний, Шепіт, 1956, 81).