в означеннях
Тлумачення, значення слова «підглядач»:

ПІДГЛЯ́ДАЧ, а, чол. Той, хто таємно, з наміром донести стежить за ким-небудь, вистежує, когось. [1-й хазяїн:] Тихо, щось наче йде... чи не панський підглядач? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 172); [Фрау Мільх:] Тільки благаю вас, сер, не скажіть нікому! Якщо власті дізнаються, що я торгую американським віскі, — пропала тоді моя голівонька. [Боб:] Не бійтеся, не скажу. Що ж я, по-вашому, донощик, шептун, підглядач (Ярослав Галан, I, 1960, 417).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 414.

Коментарі (0)