ПІДГНО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГНОЇ́ТИ, ою, оїш, док., перех.
1. Удобрювати землю гноєм; угноювати. Виорали недобре, підгноїли недобре, не спололи весною, і пшениця вийшла ні на що не схожа (Іван Франко, III, 1950, 439).
2. розм. Погано зберігаючи, дати підгнити чому-небудь. Проти тих, хто підгноїв у кагатах картоплю, розпочалося слідство (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 451).