ПІДГОРТАТИ, аю, аєш і розм. ПІДГОРТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОРНУТИ, горну, горнеш, док., перех.
1. Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь
сипуче докупи. Твердохліб підвівся і, підгорнувши
рукою землю, запросив Теодосія сідати (Антон Хижняк, Д.
Галицький, 1958, 330); * Образно. Весна березневі
сніжки підгорта (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 117);
//
Підбирати, поправляти що-небудь (звичайно волосся). Очі
гострі, хижі, недобрі, усе їх мружив і уси підгортав
(Марко Вовчок, VI, 1956, 301); Шаблій присів, підгорнув на
голові волосся, поправив кепку (Дмитро Бедзик, Серце..,
1961, 116).
2. під кого — що. Горнучи, гребучи, соваючи і т. ін., поміщати, пересувати під кого-, що-небудь, до когось, чогось. Проти мене сиділа якась товстуля.. Вона смикала та підгортувала під себе свою сукіш (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390); Танки рвали гусеницями землю, підгортали під себе (Олесь Гончар, II, 1954, 193); — Пекли в полі картоплю, а я сів ненароком на жарину.. Підгорнув мені хтось ту жарину, а штани й прогоріли (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 167).
3. Придавлювати собою кого-, що-небудь,
навалившись; підмітати (у 1 знач.). Відчувши несхибну руку
свого вершника, кінь став гопки, високо зметнувши
передніми ногами, а потім, мов гумовий, стрибнув
наперед, підгорнувши під себе отетерілих ворогів
(Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 233);
// Гнути, згинати
в суглобах, підкладаючи під кого-, що-небудь (про
частини тіла); підгинати. Навколо юрти Жумабпя вже
сідали, підгортаючи під себе ноги, всі жител; аулу
(Олекса Десняк, Десну.., 1949, 326); Підгорнувши невеличке
Рученя під біле личко, У колисці, бачу я, Спить
в палу мале хлоп'я (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 191); Один
олень підгорнув ноги й ліг (Микола Трублаїні, I, 1955, 199);
// перен., рідко. Силою підкоряти кого-небудь,
заволодівати чимсь. Американці [у 1919 році] підгортали під
себе Прибалтику і зазіхали на Карпати (Юрій Смолич,
Світанок.., 1953, 10); — Це багацьке товариство. Воно хоче
підгорнути під себе громаду, а я того не хочу (Борис Грінченко,
II, 1963, 338).
♦ Підгортати (підгорнути) під чобіт (чобіток)
кого — ставити у повну залежність, підлеглість.
— Оце сердешний Охрім ускочив! Так, виходе, вона
[Тодоська] його добре під чобіток підгорнула? —
озвалася пані (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 79); Підгортати
(підгорнути) хвоста: а) втрачати гордовитість (у 3 знач.),
Самовпевненість. Почував себе [Гнида] не зовсім
добре, винувато підгортав хвоста й віддано лащився до
Онохрія Литки (Григорій Епік, Тв., 1958, 126); б) вгамовувати
свій запал, затятість і т. ін.; утихомирюватися.
[Передерій:] Зна [Стрижаченко], що як припрете його
з одного боку однією статією, з другого — другою,
а третьою — прямо в зуби: а понюхай, мов, чим
пахне? ..То як не крути, як не верти, а хвіст підгорни
під себе та й дери мовчака! (Панас Мирний, V, 1955, 123);
[Пріська:] Ви плюньте йому межи очі, чого він
чіпляється? [Марина:] О, у мене недовго! Такого
дам одкоша, що зараз хвоста підгорне (Карпенко-Карий, I,
1960, 424).
4. Робити що-небудь коротшим, загинаючи кінець, частину під що-небудь, всередину чогось. О. Хведор скинув чоботи, підгорнув поли, взяв графин і, тихесенько закрадаючись, як кіт до миші, пішов у другу темну кімнату точити горілку з барильця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 123); Жінка поставила стільчик на чистому помості, підгорнула під колінами халата разом із спідницею й сіла, потираючи й розминаючи закляклі пальці натруджених рук (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 48).
5. Доглядаючи за рослинами, нагортати, нагрібати розпушену землю до основи стебел. Ще в будень, коли Еменб, не покладаючи рук, садить тютюн, підгортає виноград, поливав городину або порається коло набілу, вона не почуває нуди, але в свято.. дівчина не знає, що з собою чинити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Фелікс з тіткою Сашею їздив трамваєм за місто сапати й підгортати картоплю (Юрій Яновський, II, 1954, 33); — Ти ще не вариш вечері, ґаздине? — сказав [Лукин] лагідно й сів на лавиці. — Запізнилася я, бо хотіла.. бульби підгорнути (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 194); На початку липня рослини [кукурудзи] підгорнули кінним розпушувачем на 12—13 сантиметрів з ручним оправлянням рослин у гніздах (Колгоспник України, 5, 1958, 18).