Словник української мови

ПІДГОТО́ВЧИЙ, а, е. Який є підготовкою до чого-небудь; попередній. Льощина затія відбудувати будинок, знайдений на Забутому острові, і влаштувати в ньому клуб юних натуралістів по-справжньому захопила дітей. Вже наступного дня вони взялися до підготовчих робіт (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 10); Підготовчим етапом до створення драми «Ярослав Мудрий» [І, Кочерги] послужила п'єса «Чаша» (Історія української літератури, II, 1956, 534); Нині на шахтах Донбасу механізовано ряд трудомістких процесів по вугледобувапню і проходженню підготовчих виробок (Наука і життя, 4, 1956, 11);
//  Признач. для підготовки, який здійснює підготовку. Заскочила Майя, похвалилася, що в неї багато роботи в міськкомі і що тепер вона буде зайнята вечорами на підготовчих курсах — хоче на той рік вступити до інституту (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 269); В Парижі мені довелося працювати в підготовчому комітеті по скликанню Всесвітнього конгресу прихильників миру (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 171).