ПІДГРИМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГРИМУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Гримувати трохи, злегка або додатково. Мені доводиться їх підгримовувати (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 100).
ПІДГРИМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГРИМУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Гримувати трохи, злегка або додатково. Мені доводиться їх підгримовувати (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 100).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 419.