в означеннях
Тлумачення, значення слова «підгукувати»:

ПІДГУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Вигуками підтримувати кого-небудь, виявляючи солідарність з кимось. Попадя, почувши нелад, перша замовкла, за нею Проценко, один Довбня, наче змовився спершу, одно підгукував попові (Панас Мирний, III, 1954, 211); — Ми протестуємо! — гукала якнайголосніше прокурорша Аня. — Протестуємо! — підгукувала їй поліцмейстрова одиначка Соня (Яків Качура, II, 1958, 37);
//  Гукати кого-небудь, підкликаючи до себе. — А давай ось Мишка спитаємо, — посміхається Горпищенко і підгукує Демидового козарлюгу, що неподалік воює з гусаком (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 420.

Коментарі (0)