ПІДІ́БРАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до
підібрати. За кілька днів йому довелось познайомитися
з лікарем, який таємно від німців лікував наших,
підібраних на полі бою, поранених солдатів (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); Чув згодом Оленчук —
повернулися діти, з галасом притягли на подвір'я
підібраного десь коня (Олесь Гончар, II, 1959, 279); Спеціально
підібрана музика не тільки не заважає роботі, а
навпаки, — підвищує працездатність (Наука і життя, 11, 1965,
5); Між деревами розкидано багато клумб.. Квіти
сплітаються у дивовижні узори, вони підібрані за
кольорами і відтінками (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 30);
Худий чорний чолов'яга з підібраними у рівну тонку
смугу устами аж перехилився з передка, неначе от-от
мав упасти на коней (Михайло Стельмах, II, 1962, 176);
// підібрано, безос. присудк. сл. Вона стояла в нових
чобітках з високими каблуками, в гемно-зеленій
армійській сукні, що тісно облягала її стан. Вбрання
було підібрано вибагливо, зі смаком і явно личило їй
(Олесь Гончар, III, 1959, 396); Рудознавців здавна вабили
кладові узбецької землі. Та лише в наш час
підібрано ключ до скарбів надр (Вечірній Київ, 25.III 1966, 1);
У неї ж тепер усе лице мов із квіток підібрано: з
горошку, маку (Степан Васильченко, I, 1959, 194); Є люди, у яких все..
акуратно припасовано, підстрижено, підібрано, — і одяг,
і рухи, і мова, і думки, і чуття (Петро Колесник, Терен... 1959,
83).
2. у знач. прикм. Підігнутий, підгорнутий під що-небудь (про ноги, хвіст і т. ін.). Він не здивувався, що його Олеся і досі, схиливши голову на підібрані коліна, сиділа на деревині коло клуні (Михайло Стельмах, II, 1962, 123); Мов жива, уявилася картина: на порозі хати стоїть дівча в запасці дорослої господині, вклоняється так низько, що сотник бачить аж потилицю з підібраними шовковисто-світлими косами (Іван Ле, Наливайко, 1957, 127).