ПІДХОПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДХОПИТИСЯ, хоплюся, хопишся, док.
1. Різко, стрімко вставати, підійматися з місця. Терешко швидко підхоплюється, за одну хвилину одягається — і вже на подвір'ї (Григорій Епік, Тв., 1958, 395); З-за столу підхопився маленький офіцерик (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 125).
2. Ставати вищим за кого-, що-небудь, досягати
якої-небудь висоти. Попри високі китиці кукурудзи
підхоплюється широколистий тютюн (Наталія Кобринська, Вибр.,
1954, 83);
// Ставати дорослим; підростати. [Пасічна:]
іти у мене вже, богу дякувати, підхопилися
(Іван Франко, IX, 1952, 170).
3. розм. З'являтися над горизонтом, сходити (про сонце, місяць). Сонце вже Підхопилось високо (Іван Франко, X, 1954, 370).
4. тільки недок. Пас. до підхоплювати.