в означеннях
Тлумачення, значення слова «підкликати»:

ПІДКЛИ́КАТИ див. підклика́ти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 436.

Коментарі (0)

ПІДКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДКЛИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, док., перех. Кличучи, просити кого-небудь наблизитися. Став він цапа підкликати: — Йди ялинку об'їдати! (Іван Нехода. Казки.., 1958, 6); Гопко помітив його і замахав рукою, підкликаючи.. Він підійшов (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1967, 147); Підкликав [сотник] до себе Ригоровича та й спитавсь: — Скажи мені на милость [милість]: за що її повелів топити? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 180); Рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 436.

Коментарі (0)