ПІДКОМО́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до підкоморія. В своїй калитці тримав [пан] увесь підкоморський суд (Михайло Стельмах, I, 1962, 272); При Павлі I (1796—1801 рр.) на Лівобережжі [України].. відновлені були старі дворянські суди в повітах — земський і підкоморський, тобто цивільний і межовий (Історія УРСР, I, 1953, 384).