ПІДКО́ПУВАЧ, а, чол. Пристрій для підкопування (у 1 знач.). У колгоспі почали копати цукрові буряки. Приїхав на плантацію тракторист Микола Сенчило о підкопувачем (Радянська Україна, 31.VIII 1962, 1).
ПІДКО́ПУВАЧ, а, чол. Пристрій для підкопування (у 1 знач.). У колгоспі почали копати цукрові буряки. Приїхав на плантацію тракторист Микола Сенчило о підкопувачем (Радянська Україна, 31.VIII 1962, 1).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 439.