в означеннях
Тлумачення, значення слова «підкорення»:

ПІДКО́РЕННЯ, я, сер. Дія за значенням підкорити і підкоритися. Закінчивши підкорення Середньої Азії, Александр Македонський зробив похід в Індію (Історія СРСР, I, 1956, 14); Без підкорення меншості більшості не може бути партії, скільки-небудь гідної імені робітничої партії.. (Ленін, 9, 1970, 7); — Наука — це величний процес пізнання природи і підкорення її сил людству (Натан Рибак, Час, 1960, 37); Вік електроніки атомної енергетики, вік підкорення космосу вимагає нових металів: твердих і водночас в'язких, жаротривких і холодостійких, здатних протистояти не тільки корозії, а й радіоактивним випромінюванням... (Наука і життя, 6, 1963, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 439.

Коментарі (0)