в означеннях
Тлумачення, значення слова «підкорятися»:

ПІДКОРЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідко ПІДКОРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДКОРИТИСЯ, корюся, коришся, док.

1. Виявляти покору, коритися волі завойовника, володаря. Русь була й не одинока. Між землями її й [Візантійською] імперією лежала ще одна країна, яка також не хотіла підкорятись імперії — Болгарія (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 131); Наполеонові підкорялись німецькі та італійські правителі, король Пруссії та імператор Австрії, перед ним усі схилялись і тремтіли (Комуніст України, 8, 1962, 42); Дивізії кайзера й банди Петлюри.. Стріляють, мордують, ґвалтують… Дарма! Народ не підкориться лютому ігу (Микола Бажан, Роки, 1957, 249); В кінці VI ст. до н. е. за перського царя Дарія І Гістаспа Вірменія змушена була підкоритися його владі (Історія СРСР, I, 1956, 13);
//  Діяти за чиїм-небудь наказом, розпорядженням або згідно з чиїмсь керуванням. [Горлов:] Що ж, наказ є наказ. Я людина військова, підкорятися звик (Олександр Корнійчук, II, 1955, 69); Соціалістична дисципліна праці передбачає єдиноначальність, за якої всі робітники у процесі праці підкоряються волі однієї особи — керівника підприємства (Комуніст України, 4, 1960, 38); Сліпо.. я підкорився Антоші. Я робив усе, що він мені наказував (Іван Микитенко, II, 1957, 57); Кінь підкорився мені цілком. Возив мене так, ніби боявся скинути або розтрусити (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 9);
//  Перебувати під впливом кого-небудь або під дією чогось; визнавати чию-небудь волю або якусь силу і т. ін. Федір Данилович ніби грався з дітьми, і вони його слухали, виконували кожний його наказ, до кінця підкорялись волі сталого вчителя (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 127); — Стара, темна, личакова Росія померла й не воскресне. Такий закон природи. Йому підкоряється все живе (Олександр Довженко, I, 1958, 460);  * Образно. Скрізь живуть щасливо наші люди, і простори підкорились нам (Сто пісень для молоді, 1946, 25);
//  Бути враженим, захопленим чим-небудь або діяти згідно з чим-небудь усталеним. Я підкорився її приємному голосу (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 44); Тася почервоніла, але підкорилась звичаєві (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 69).

2. тільки недок. Пас. до підкоряти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 440.

Коментарі (0)