в означеннях
Тлумачення, значення слова «підкоришник»:

ПІДКОРИ́ШНИК, а, чол. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом. З якогось дерева невидима пташина струшує мелодійний передзвін. — Романе, а це яке диво так виспівує? — Підкоришник (Михайло Стельмах, I, 1962, 248); Ретельно обстежує підкоришник кожну тріщину, визбируючи своїм тоненьким, зігнутим, як шило, дзьобом лялечки, яєчка комах — шкідників лісу (Вечірній Київ, 25.II 1961, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 439.

Коментарі (0)