ПІДКО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ПІДКОСИ́ТИСЯ, оситься, док.
1. Згинатися, підгинатися від безсилля, кволості, перевтоми і т. ін. (перев. про ноги). Блоха довго не міг вимовити слова. Стояв блідий, як мрець, руки дрижали, коліна підкошувались (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 116); Дмитро стояв на смерть. Та що незламніше і твердіше гартувався його дух, то все кволішим і кволішим ставав він фізично. Руки його швидко затекли й отерпли, ноги підкосилися, а голова впала на груди (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 92).
2. тільки недок. Пас. до підкошувати.