ПІДКРІПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПІДКРІПИТИ, іплю, іпиш; мн. підкріплять; док., перех.
1. чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. Як старший із братів моїх, Я підкріпляти мусив їх, Щоб духа котрий не згубив. І всяк по змозі те ж робив (Павло Грабовський, I, 1959, 401); Надія тверда Хай тебе підкріпля І в розумне життя Повсякчас направля (Володимир Самійленко, I, 1958, 65).
2. розм. Додавати собі сили, бадьорості завдяки відпочинку, їжі. напоям, сну і т. ін. Колісник аж увечері кинувсь. Його сон хоч і підкріпив, та не вернув спокою; на лиці зосталися сліди важких дум, пережитого лиха (Панас Мирний, III, 1954, 37); [Настасія Юліанівна:] Ти приїхала сюди підкріпити здоров'я (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 9); Ситна вечеря так підкріпила козака, що він готовий був дертись на перший-ліпший бастіон (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 187).
3. перен. Підтверджувати що-небудь фактами, цифрами, доводами і т. ін. Свої зобов'язання шофери підкріплюють ділом. Організувавши швидкісні рейси, вони набагато перевиконують денні завдання (Наука і життя, 10, 1956, 2); Костянтин Нагорнюк свою розповідь підкріплював переконливими цифрами (Київська правда, 15.VI 1951, 2); — Ми вітаємо ваше бажання вступити до комсомолу і будемо чекати того часу, коли ви підкріпите це своє бажання ділом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 42).