ПІДКРУЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКРУТИТИ, учу, утиш, док., перех.
1. Крутячи, завивати тугіше (звичайно вуса, волосся). — Еге, гм, еге! — воркотів він під носом, підкручуючи свої сивіючі вуса і не зводячи з мене ані на хвилину своїх блискучих малих очей (Ольга Кобилянська, I, 1956, 151); Охрім ще раз старанно оглянув себе в бюро перепусток, підкрутив хвацько вуса, поправив безкозирку і тісніше підтягнув пояса з мідною бляхою (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 41).
2. Крутячи, додатково загвинчувати. Гвинтики-шпунтики,
коліщата й коліщатка — підкручує. Їх Павлик,
вдосконалює, підчищає, змазує свинячим салом (Олесь Донченко,
VI, 1957, 52); Він таки знову щось помацав у моторі,
щось наче підкрутив, брязнув капотом... (Леонід Смілянський, Сад,
1952, 7);
// Крутячи пристрій, регулювати дію
чого-небудь. Музика підкручує кілочки й бренька струни
(Номис, 1864, № 12707); В лампі догорів гас. Никанориха
підкручує гніт (Іван Микитенко, II, 1957, 80); Вернувся
[сторож], підкрутив лампу так, що стало зовсім
видно в темнім магазині (Іван Франко, VI, 1951, 51); Павло
вийняв годинника, послухав його хід, приклавши
до вуха. Підкрутив пружину (Василь Кучер, Голод, 1961,
267).
3. перен., розм. Уживаючи певних заходів щодо
кого-небудь, сприяти підвищенню активності, енергії і т. ін.
[Берест:] Скажи, як твоя армія — лікарі, як
живуть, працюють, які настрої?.. [Бочкарьова:]
Сірий народ. Але я їх підкручую (Олександр Корнійчук, I, 1955, 107).
♦ Підкручувати (підкрутити) гайку див. гайка.