ПІДКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПІДКУПА́ТИ, аю, аєш і розм. ПІДКУПЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ПІДКУПИ́ТИ, куплю, купиш, док., перех.
1. Заохочувати, схиляти кого-небудь до певних учинків у своїх інтересах хабарами, подарунками, грошима і т. ін. Грабіжником, злодієм і христопродавцем величають його по всіх куркульських закутках і подвір'ях, то перекладиною лякають, то грішми і хлібом підкуповують (Михайло Стельмах, 11, 1962, 16); Староста вмовляв Михайла Барабаша, загрожував йому, підкупав його родичів, навіть родину... (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 30); Чи на схилах Гімалаїв В честь імперії трудивсь [мандрівний джентльмен]. Підкупляв, лякав і лаяв Неохочих братовбивць?.. Де вершив свій звичний злочин? (Микола Бажан, Роки, 1957, 187); [Казидорога:] Пішла моя справа по судах, а він узяв та й підкупив мого адвоката, і я програв (Іван Франко, IX, 1952, 389); — Це що, питаюся! Хабара даєш? Підкупити збираєшся мене, більшовика, який пройшов громадянські фронти (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 149).
2. перен. Викликати у кого-небудь симпатію, інтерес
і т. ін. Щось підкупало в ньому, зацікавлювало,
викликало симпатію (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 59); Ця
сувора людина підкупила своєю задушевністю і
твердістю (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 31);
// Приваблюючи,
привертати до себе. Лесі подобалася ця діловитість,
підкупляла простота і якийсь ледве вловимий, але,
видно, постійний гумор в розмові редактора (Микола Олійник,
Леся, 1960, 221); Осокін знав, чим найкраще можна
підкупити довір'я працівників редакції. Стаття
писалась від імені молодого спеціаліста (Дмитро Ткач, Плем'я..,
1961, 196).